Завдяки дітям хочеться жити ( Мухаммед Алі)

понеділок, березня 14, 2016

На шляху до покращення якості дошкільної освіти



На шляху до покращення якості дошкільної освіти

На часі важливим є питання покращення якості освіти, і зокрема, дошкільної.
Вимоги до рівня розвиненості та вихованості дитини дошкільного віку та  умови, за яких це може бути досягнуто, визначено Державним стандартом — Базовим компонентом дошкільної освіти. Виявити якість практичної реалізації його завдань, отримати об'єктивну інформацію про організацію освітнього процесу у дошкільному навчальному закладі,  дослідити рівень засвоєння дітьми програмового матеріалу з урахуванням вимог Держстандарту, провести порівняльний аналіз відповідності фактичних результатів освітньої діяльності прикінцевій меті  дозволяє якісно проведений моніторинг.
Створення системи моніторингу освітнього процесу, усвідомлене та систематичне його застосування на всіх етапах — нагальна потреба сучасного дошкільного навчального закладу. То ж важливим у вирішенні даного питання є поєднання обґрунтованих  висновків  і думок науковців, управлінців, методичної служби, практиків, громадськості.
         У м. Херсоні творчою  групою педагогів-дошкільників (ДНЗ №10, 11, 26, 38,73, 75, 76, 82, а саме:  Вєтряною О.А., Гузенко І.В., Дрюк О.О., Катєчкіною Т.М., Ковалик О.І., Консевич Л.М., Левченко В.О., Наумовою О.В., Остапюк Г.М., Поливодою О.О., Романович О.М., Устимовою О.В., Чорною Л.П., Шаповал Н.М.)   розроблено і укладено  моніторинг досягнень дітей дошкільного віку згідно Базового компонента дошкільної освіти, рецензентами якого є  Омельяненко Н.В., голова правління ВГО «Асоціація працівників дошкільної освіти», Туркот Т.І., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії і методики  дошкільного виховання та початкової освіти Комунального вищого навчального закладу «Херсонська академія неперервної освіти» (за заг. ред. Киричук Т.В., Кулик О.М., Шаповал Н.М., Тернопіль: «Мандрівець»). Застосування такого моніторингу забезпечить здійснення особистісно орієнтованого та індивідуально-диференційованого підходу до дітей з огляду на особливості їхнього розвитку, дасть змогу  уникнути багатьох помилок у педагогічній діяльності, прогнозуючи  її розвиток. Педагогічній громаді посібник було презентовано у лютому місяці в Києві під час засідання Координаційної ради голів місцевих осередків ВГО «Асоціація працівників дошкільної освіти» (за участю МОН України, Інституту  модернізації змісту освіти, Інституту обдарованої дитини НАПН України) та під час Міжнародного психолого-педагогічного фестивалю «Перспектива -  Хуст 2016».
Структура методичного посібника  «Моніторинг досягнень дітей дошкільного віку згідно Базового компонента дошкільної освіти» побудована за освітніми лініями, що визначені Базовим компонентом: «Особистість дитини», «Дитина в соціумі», «Дитина у світі природи», «Дитина у світі культури», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»,«Гра дитини», «Мовлення дитини» та містить зручні таблиці, які передбачають результати освітньої роботи, обладнання, методику обстеження,  характеристику рівнів  засвоєння. Таблиці обстежень скомпоновані відповідно до віку дітей (ранній вік, ІІ молодша , середня, старша групи).
 З метою проведення цілеспрямованого і повного моніторингу рівня засвоєння програмового матеріалу дошкільниками вихователям пропонується оцінювати досягнення дітей кожної вікової групи за показниками всіх семи освітніх ліній. Для кожної вікової групи ці показники індивідуальні,  добираються  з усіх розділів освітньої програми, узгоджуючись з Базовим компонентом дошкільної освіти. Моніторинг проводять під час звичних для дітей видів діяльності: ігрової, трудової, самостійної діяльності та режимних моментів — заняття, прогулянка, прийом їжі тощо. Основний метод — спостереження.
При проведенні контрольних та підсумкових занять, тематичного, комплексного вивчення є можливість одночасно перевірити рівень виконання програми з конкретного розділу чи освітньої лінії більшості  дітей. У будь-якому разі проводити обстеження слід невимушено, у звичних для дітей обставинах. Дані критерії потрібні насамперед для того, щоб педагог міг зорієнтуватися, чому слід приділити більше уваги у роботі з дітьми, що надолужити, скорегувати, чому дати поштовх та надати більше уваги. Отримані результати дають можливість визначити, які з пройдених тем дітьми засвоєні недостатньо, а тому є необхідним  посилення роботи з даної теми, переглянути  заплановані форми роботи тощо.
Однак  головна мета використання такого моніторингу полягає у тому, щоб максимально врахувати індивідуальність дитини, диференційовано, своєчасно розвинути її можливості.
Методичний посібник  може бути використаний педагогічними працівниками–практиками дошкільних закладів різного типу, вчителями-початківцями, слухачами курсів підвищення педагогічної кваліфікації, студентами педагогічних вищих навчальних закладів.